1. Велика хронологічна таблиця Медвина
Час
Хто/яка культура
Що відбувалося на території Медвина
Влада / політичне середовище
бл. 15–10 тис. до н.е.
Палеолітичні мисливці
Можливе перебування мисливців на великих тварин, у т.ч. мамонтів, оскільки територія Середнього Подніпров'я була заселена палеолітичними групами. Але конкретної надійної публікації про стоянку мисливців на мамонтів саме в Медвині поки що не знайдено.
10–7 тис. до н.е.
Мезолітичні мисливці та збирачі
Освоєння лісостепу, річкових долин, полювання, рибальство
Племінні/родові групи
VI–III тис. до н.е.
Трипільська культура
В околицях Медвина виявлені матеріали трипільської культури. Для регіону це вже землеробські поселення з розвиненою керамікою та осілим способом життя
Локальні землеробські громади
середина III – початок II тис. до н.е.
Ямна культура
Археологічні матеріали ямної культури зафіксовані в Медвині та околицях
Скотарсько-землеробські спільноти доби бронзи
кінець III – II тис. до н.е.
Середньодніпровська культура
Зафіксовані археологічні пам'ятки
Племінні об'єднання доби бронзи
XV–XVI ст. до н.е.
Бронзова доба; для ширшого регіону — тшинецько-комарівське коло
Для Медвина безпосередньо ЕСУ називає середньодніпровські пам'ятки; тшинецько-комарівські пам'ятки відомі в Богуславському регіоні
Племінні об'єднання бронзової доби
XI–IX ст. до н.е.
Білогрудівська культура
Виявлена в Медвині
Населення лісостепової зони доби пізньої бронзи
VIII – перша половина VII ст. до н.е.
Чорноліська культура
Пам'ятки зафіксовані в Медвині
Населення раннього залізного віку
друга половина VII ст. до н.е. – III ст. н.е.
Скіфи-орачі / скіфське населення
Один із найбільш добре представлених давніх періодів. У Медвині досліджувалися кургани; археологічні матеріали датуються ранньоскіфським часом
Скіфський світ / локальні племінні об'єднання
II ст. до н.е.
Сармати
У Медвині зафіксовано сарматські матеріали
Сарматські кочові групи
кін. III ст. до н.е. – II ст. н.е.
Зарубинецьке коло — у ширшому Богуславському регіоні
Безпосередньо для Медвина головним джерелом називається скіфсько-черняхівський комплекс; зарубинецькі пам'ятки відомі в сусідніх населених пунктах
Племінні спільноти лісостепу
II–IV ст. н.е.
Черняхівська культура
Безпосередньо зафіксована в Медвині. Археологічна колекція з Медвина містить кераміку, амфори, піфоси, прясла тощо
Черняхівське культурне середовище; політичної держави в сучасному сенсі не було
IV–VIII ст.
Ранні слов'янські племена
Для Богуславщини археологічно відоме слов'янське заселення IV–VIII ст.; для самого Медвина найбільш виразним наступним етапом є давньоруське городище
Слов'янські племінні об'єднання
X–XIII ст.
Східні слов'яни / давньоруське населення
Формується укріплене городище. Збереглися залишки валу та рову. Саме з цього давньоруського поселення історично виростає майбутній Медвин
Київська Русь, місцеві князівські/громадські структури
XII–XIII ст.
Давньоруське населення
Медвинське городище функціонує як укріплений населений пункт
Руські князівства
XIII ст., 1240-ві
Руське населення
Монгольська навала. Давньоруське городище було зруйноване
Монгольська держава / Золота Орда встановлює контроль над регіоном
XIV ст.
Руське населення
Територія поступово входить до політичної системи Великого князівства Литовського
Велике князівство Литовське
1362
Руське населення
Традиційно цей рік пов'язують із переходом регіону під владу ВКЛ після битви на Синіх Водах
Велике князівство Литовське
1520
Руське/українське населення
Перша відома писемна згадка Медвина
Велике князівство Литовське
XVI ст.
Українське руське населення; татари як військово-кочовий чинник
Медвин знаходився на небезпечному прикордонні, зазнавав татарських нападів
Велике князівство Литовське
1569
Українське населення
Після Люблінської унії Медвин переходить від ВКЛ до Польської Корони
Річ Посполита
1596
Українські козацько-селянські повстанці
Бої біля Медвина, в урочищі Черкес-долина, під час повстання Северина Наливайка
Річ Посполита проти повстанців
1620
Мешканці Медвина
Медвин отримує Магдебурзьке право
Річ Посполита; місцеве міське самоврядування
1637
Козацько-селянські загони
Бої в районі Черкес-долини під час повстання Павла Павлюка та Карпа Скидана
Річ Посполита
1648
Українське козацьке населення
Медвин стає сотенним містечком
Гетьманщина; спочатку Корсунський полк
1648–1657
Козаки, українське населення
Участь медвинців у Визвольній війні Богдана Хмельницького
Військо Запорозьке / Гетьманщина
1654
Українське населення
Медвин згадується в нотатках арабського мандрівника Павла Алепського
Козацька Україна
1655
Мешканці Медвина
Магдебурзьке право підтверджено
Козацьке середовище / Річ Посполита
1664
Козацькі та московські війська
Чотиритижнева облога Медвина польським військом
Правобережне пограниччя; боротьба Речі Посполитої з козацько-московськими силами
1667
Українське населення
За Андрусівським перемир'ям Медвин залишається на польському боці
Річ Посполита
1674
Козацьке населення
Поблизу Медвина відбуваються військові події під час походу московсько-козацьких сил
Польсько-козацько-московське пограниччя
1685
Козаки, українське населення
Медвин звільняється від польської шляхетської влади військом полковника Самуся
Козацька влада / Правобережна Гетьманщина
1685–1711
Українське козацьке населення
Медвин — сотенне містечко Богуславського полку
Козацька адміністрація
1711
Українське населення
Після Прутського миру Правобережжя знову відходить до Польщі
Річ Посполита
XVIII ст.
Українське селянське та козацьке населення
Медвинці беруть участь у гайдамацькому русі
Річ Посполита
1741
Українське населення
Відомо про 120 дворів; посилення залежності населення від Богуславського староства
Річ Посполита
1777
Українське населення
Богуславське староство разом із Медвином передано Станіславу Понятовському
Річ Посполита
1790
Українське населення, єврейська громада
За даними Похилевича пізнішого часу — 2529 «душ» і 343 будинки; демографічне зростання
Річ Посполита / перехід до Російської імперії
1793
Українське населення
Другий поділ Речі Посполитої — Правобережна Україна переходить до Російської імперії
Російська імперія
1797
Українське та єврейське населення
Документи Київської духовної консисторії вже фіксують медвинські храми й парафії
Російська імперія
XIX ст.
Переважно українці; єврейська громада; поляки
Медвин стає великим містечком, розвиваються торгівля, млини, ремесла
Російська імперія
1861–1866
Українські селяни
Скасування кріпосного права; викупні операції. У 1866 р. медвинські селяни викуповували 3611 десятин землі
Російська імперія
1864
Українці, євреї, поляки
Похилевич фіксує 5258 православних, 608 євреїв і 18 римо-католиків
Російська імперія
1871
Українське населення
Медвин стає волосним центром; працюють винокурний і цегельний заводи, 5 водяних млинів
Російська імперія
кінець XIX ст.
Українці, євреї, поляки та ін.
Розвиток промислів: млини, кузні, вітряки, торгівля
Російська імперія
1900
Переважно українці, значна єврейська громада
Населення Медвина — 9967 осіб
Російська імперія
1910
Українське населення
Відкрито чотирикласне міське училище
Російська імперія
1917
Українське селянство
Земельний комітет, початок розподілу поміщицьких земель, ліквідація економії Браницьких
Розпад Російської імперії
1918
Українці, єврейська громада, німецькі війська
Німецька окупація; потім Гетьманат Павла Скоропадського
Німецьке військове командування + Українська Держава
грудень 1918
Українське населення
Медвин переходить під владу Директорії УНР
УНР
1919
Українське населення
Кількаразова зміна влади: більшовики, українські сили, денікінці
Українсько-більшовицька війна
квітень 1919
Українські селяни
У Медвині та навколишніх селах виникає Медвинська республіка
Антибільшовицьке селянське самоврядування
вересень 1919 – січень 1920
Українське населення
Медвин перебуває під контролем денікінців
Добровольча армія А. Денікіна
1920
Українське селянство
Медвинське повстання проти більшовицької влади
Радянська влада проти Медвинської республіки
20 серпня 1920
Медвинські повстанці
Початок другого великого повстання
Медвинська республіка
осінь 1920
Медвинські повстанці
Повстання придушене регулярними частинами Червоної армії
УСРР / більшовицька влада
13 жовтня 1920
Медвинські чоловіки
Каральна акція; за джерелами повстанського руху — страта близько 80 чоловіків
Радянська влада
1921–1922
Українські повстанці
Продовження локального антибільшовицького опору
УСРР
1923
Українське населення
Медвин стає центром адміністративного району
УСРР
1929–1933
Українське селянство
Колективізація, хлібозаготівлі, репресії
СРСР / УСРР
1931
Українське населення
Медвин занесений на «чорну дошку» за невиконання хлібозаготівель
Сталінський режим
1932–1933
Українці
Голодомор. За ЕСУ встановлено 472 жертви; оцінка — близько 14% медвинців
СРСР / УСРР
1937–1938
Українське населення
Великий терор; репресії проти колишніх повстанців, інтелігенції, бандуристів, учителів
СРСР
1939
Українці, євреї, поляки, росіяни
Перепис: Медвин — 7094 мешканці; 6694 українці, 125 євреїв, 248 росіян, 6 поляків
СРСР
27.07.1941
Українці, євреї
Початок нацистської окупації
Нацистська Німеччина
1941
Єврейське населення Медвина
Масовий розстріл єврейського населення
Нацистський окупаційний режим
1941–1944
Українське населення
Підпілля, боротьба проти окупантів, примусовий вивіз молоді
Райхскомісаріат Україна
27.01.1944
Українське населення
Медвин звільнено від нацистської окупації
СРСР
1944–1991
Українці
Відбудова; колгоспи, МТС, промислові підприємства, школи, клуби
УРСР / СРСР
1971
Переважно українці
Населення — близько 6740 осіб
УРСР
1991
Українське населення
Медвин — у складі незалежної України
Україна
2017
Населення Медвина та сусідніх сіл
Створена Медвинська об'єднана територіальна громада
Україна, місцеве самоврядування
2020
Населення громади
Медвинська громада включена до нового Білоцерківського району
Україна
сьогодні
Населення Медвинської громади
Медвин — адміністративний центр Медвинської сільської територіальної громади
Україна
Археологічна частина цієї таблиці спирається насамперед на ЕСУ та археологічні матеріали: для Медвина безпосередньо зафіксовані трипільська, ямна, середньодніпровська, білогрудівська, чорноліська, скіфська, сарматська та черняхівська пам'ятки; також збереглися залишки давньоруського городища X–XIII ст.
2. Найдавніше заселення території Медвина
Територія сучасного Медвина розташована в лісостеповій зоні Середнього Подніпров'я. Людина заселяла цей регіон уже в палеоліті.
Для безпосередньої території сучасного Медвина наявність конкретної стоянки палеолітичних мисливців на мамонтів у доступних опрацьованих джерелах не підтверджена. Тому твердження про проживання саме в Медвині мисливців на мамонтів потребує окремого археологічного підтвердження.
Найдавніші надійно зафіксовані археологічні матеріали безпосередньо з Медвина належать до пізніших періодів — енеоліту та бронзової доби.
3. Трипільська культура
IV–III тисячоліття до н. е.
На території Медвина та його околиць виявлено археологічні матеріали трипільської культури.
Трипільська культура належить до енеоліту — перехідного періоду від кам'яного віку до доби металів.
Характерні ознаки:
осілий спосіб життя;
землеробство;
скотарство;
виготовлення керамічного посуду;
використання міді;
великі поселення.
Населення трипільської культури не можна безпосередньо ототожнювати з якимось сучасним етносом. Термін «трипільці» є археологічним, а не етнічним.
Таким чином, територія сучасного Медвина була освоєна осілим землеробським населенням щонайменше у IV–III тис. до н. е.
4. Бронзова доба
Ямна культура
III тисячоліття до н. е.
У Медвині та його околицях зафіксовані пам'ятки ямної культури.
Для неї характерні:
курганні поховання;
скотарство;
використання возів;
розвинені форми обробки каменю та раннього металу;
поховальний обряд із похованням у ямах під курганами.
Ямна культура поширювалася на значній території Східної Європи.
Середньодніпровська культура
III–II тисячоліття до н. е.
На території Медвина зафіксовані пам'ятки середньодніпровської культури.
Вона належить до бронзової доби та була поширена переважно в басейні Дніпра.
Білогрудівська культура
XI–IX ст. до н. е.
У Медвині зафіксовані пам'ятки білогрудівської культури.
Це культура пізньої бронзової доби — раннього залізного віку.
Чорноліська культура
VIII — перша половина VII ст. до н. е.
У Медвині виявлено пам'ятки чорноліської культури.
Для цього періоду характерні:
укріплені поселення;
землеробство;
скотарство;
виробництво залізних предметів;
розвиток бронзової металургії;
ускладнення соціальної структури населення.
Чорноліська культура належить до раннього залізного віку.
5. Скіфський період
VII–III ст. до н. е.
Територія Медвина входила до зони поширення скіфської культури.
У Медвині досліджувалися скіфські курганні поховання, зокрема в районі Гірчаківського лісу.
Археологічні матеріали включають:
зброю;
керамічний посуд;
прикраси;
предмети кінського спорядження;
інші предмети поховального інвентарю.
Окремі поховання датуються приблизно VII–V ст. до н. е.
Скіфське населення цього регіону не було однорідним. Античні автори розрізняли, зокрема, кочових скіфів та осіле землеробське населення лісостепу, яке часто називають скіфами-орачами.
Для Медвина важливе саме поєднання осілого землеробського населення та впливу скіфського культурно-політичного світу.
6. Сармати
II ст. до н. е. — перші століття н. е.
У Медвині зафіксовані сарматські археологічні матеріали.
Сармати були іраномовними кочовими племенами, які прийшли до Північного Причорномор'я зі східних степових територій.
Їхня присутність у Медвині не означає обов'язкової зміни всього місцевого населення. Археологічні контакти могли бути наслідком торгівлі, військових контактів, переселень окремих груп та культурного впливу.
7. Черняхівська культура
II–IV ст. н. е.
У Медвині виявлені матеріали черняхівської культури.
Серед археологічних знахідок із Медвина згадуються:
кераміка;
амфори;
піфоси;
прясла;
інші предмети побуту.
Черняхівська культура займала величезну територію від Дністра до Дніпра та від лісостепу до Причорномор'я.
Її населення було етнічно неоднорідним. У ньому брали участь різні місцеві та прийшлі групи, тому ототожнювати всю черняхівську культуру з одним сучасним або давнім народом неправильно.
8. Ранньослов'янський період
IV–VIII ст.
У ширшому районі сучасної Богуславщини відомі пам'ятки ранньослов'янського населення.
У цей період відбувається поступове формування слов'янського культурного середовища Середнього Подніпров'я.
Безпосередньо для Медвина археологічна картина цього періоду менш детально документована, ніж для попередньої черняхівської та наступної давньоруської доби.
9. Давньоруський Медвин
X–XIII ст.
У межах сучасного Медвина збереглися залишки давньоруського городища.
До археологічних залишків належать:
земляний вал;
рів;
залишки укріпленого поселення.
Городище функціонувало в період Київської Русі.
Населення було східнослов'янським і належало до культурного середовища Русі.
У політичному відношенні територія перебувала в системі Київської Русі та руських князівств.
Точна адміністративна належність Медвинського городища до конкретного князівства в різні періоди потребує окремого документального й археологічного дослідження.
10. Монгольська навала
XIII ст.
У 1230–1240-х роках відбулася монгольська навала на землі Русі.
1240 року було захоплено Київ.
Після монгольського завоювання значна частина руських земель потрапила у залежність від Золотої Орди.
Для Медвина цей період пов'язаний із припиненням функціонування давньоруського городища. За археологічними даними, давньоруське укріплене поселення було зруйноване.
11. Литовський період
XIV–XVI ст.
У XIV столітті територія Центральної України поступово переходила під владу Великого князівства Литовського.
Після перемоги литовсько-руських сил над татарами у битві на Синіх Водах 1362 року значна частина Київщини опинилася під контролем Великого князівства Литовського.
Населення території залишалося переважно руським.
Адміністративна та правова система поступово інтегрувалася в структуру Великого князівства Литовського.
12. Перша писемна згадка Медвина
1520 рік
1520 рік вважається першою відомою писемною згадкою про Медвин.
На цей час Медвин уже існував як населений пункт, а не лише як археологічне поселення.
Політично територія перебувала у складі Великого князівства Литовського.
Населення було переважно руським, тобто східнослов'янським православним населенням, яке в подальшій історичній традиції стало українським.
13. Медвин у складі Речі Посполитої
1569 рік
Люблінська унія об'єднала Велике князівство Литовське та Польське королівство в Річ Посполиту.
Після цього Київщина, включно з територією Медвина, перейшла під безпосередню адміністрацію Польської Корони.
Населення залишалося переважно православним руським.
Одночасно збільшувався польський шляхетський землевласницький вплив.
14. Медвин і повстання Северина Наливайка
1596 рік
Під час повстання Северина Наливайка відбувалися бойові дії в районі Медвина.
Згадуються бої в районі урочища Черкес-долина.
Повстання було спрямоване проти польської влади та соціально-політичного порядку Речі Посполитої.
15. Магдебурзьке право
1620 рік
Медвин отримав Магдебурзьке право.
Це означало надання містечку прав міського самоврядування відповідно до магдебурзької традиції.
Медвин мав статус містечка, а не звичайного сільського поселення.
1655 року права були підтверджені.
16. Повстання 1637 року
1637 рік
Під час козацько-селянського повстання Павла Павлюка та Карпа Скидана відбувалися бойові дії в районі Медвина.
Черкес-долина згадується серед місць, пов'язаних із військовими подіями цього періоду.
17. Медвин у Хмельниччину
1648 рік
Після початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Медвин став сотенним містечком.
Медвинська сотня входила до складу Корсунського полку.
Медвинська сотня була військово-адміністративною одиницею Війська Запорозького.
Населення брало участь у військових подіях Хмельниччини.
18. Медвин у часи Богдана Хмельницького
1648–1657 роки
Медвин перебував у системі адміністрації Війська Запорозького / Гетьманщини.
1654 року Медвин згадується у записах мандрівника Павла Алепського, який подорожував Україною разом із патріархом Макарієм.
Містечко мало укріплення та козацьке населення.
19. Облога Медвина 1664 року
1664 рік
Медвин був обложений польським військом.
Облога тривала приблизно чотири тижні.
В укріпленні перебували козацькі та московські сили.
Ця подія відбувалася в умовах боротьби за Правобережну Україну між:
Річчю Посполитою;
козацькими силами;
Московською державою.
20. Андрусівське перемир'я
1667 рік
Андрусівське перемир'я між Московською державою та Річчю Посполитою поділило українські землі по Дніпру.
Медвин залишився на правобережному, польському боці.
Територія повернулася під владу Речі Посполитої.
21. Події 1685 року
1685 рік
Козацьке військо полковника Самуся встановило контроль над Медвином.
Медвин знову опинився в козацькому адміністративному середовищі.
У цей період він належав до Богуславського полку.
Медвинська сотня стала частиною Богуславського полкового устрою.
22. Прутський мир і повернення польської влади
1711 рік
Після Прутського походу та наступних міжнародних домовленостей Правобережна Україна була закріплена за Річчю Посполитою.
Медвин знову опинився під польською владою.
Козацький адміністративний устрій Правобережжя поступово ліквідовувався.
23. Медвин у XVIII столітті
У XVIII столітті Медвин залишався значним населеним пунктом Правобережної України.
Населення займалося:
землеробством;
скотарством;
ремеслами;
торгівлею.
У регіоні поширювався гайдамацький рух.
Медвин та навколишні території були пов'язані з гайдамацькими виступами проти польської шляхетської адміністрації.
24. 1741 рік
У 1741 році для Медвина зафіксовано 120 дворів.
Містечко перебувало у складі Богуславського староства.
Населення зазнавало посилення феодальної залежності.
25. 1777 рік
1777 року Богуславське староство разом із Медвином було передане Станіславу Понятовському.
Це відбулося в період поступового посилення приватного землеволодіння на Правобережній Україні.
26. Перехід до Російської імперії
1793 рік
У результаті Другого поділу Речі Посполитої Правобережна Україна була приєднана до Російської імперії.
Медвин опинився у складі Російської імперії.
Подальший адміністративний устрій визначався російською губернською системою.
27. Медвин у XIX столітті
У XIX столітті Медвин був великим містечком Київської губернії.
Основне населення становили українці.
Також існували:
єврейська громада;
римо-католицьке населення;
представники інших етнічних груп.
За описом Лаврентія Похилевича 1864 року, в Медвині проживало:
Населення
Кількість
Православні
5258
Євреї
608
Римо-католики
18
Разом
5884
Медвин мав розвинене ремісниче та торговельне життя.
28. Скасування кріпосного права
1861 рік
У Російській імперії було скасовано кріпосне право.
Селянська реформа змінила земельні та соціальні відносини в Медвині.
У 1866 році медвинські селяни здійснювали викуп земель.
Згадується викуп приблизно 3611 десятин землі.
29. Медвин — волосний центр
1871 рік
Медвин став волосним центром.
У містечку діяли:
винокурний завод;
цегельний завод;
п'ять водяних млинів;
торговельні заклади;
ремісничі підприємства.
Розвивалися землеробство, переробка сільськогосподарської продукції та торгівля.
30. Єврейська громада Медвина
У XIX — на початку XX століття в Медвині існувала значна єврейська громада.
За генеалогічними та демографічними матеріалами, 1880 року в Медвині проживало близько 846 євреїв.
Єврейське населення брало участь у торговельному та ремісничому житті містечка.
До Другої світової війни єврейська громада залишалася частиною населення Медвина.
31. Медвин на початку XX століття
1900 рік
Населення Медвина становило приблизно 9967 осіб.
Таким чином, наприкінці XIX — на початку XX століття Медвин був одним із великих населених пунктів регіону.
Основними заняттями населення залишалися:
землеробство;
торгівля;
ремесла;
млинарство;
дрібне виробництво.
32. Освіта
1910 рік
У Медвині було відкрито чотирикласне міське училище.
До цього діяли церковнопарафіяльні та інші початкові освітні установи.
Освітня мережа розширювалася разом зі зростанням населення.
33. Революція 1917 року
1917 рік
Після падіння Російської імперії в Медвині відбулися зміни органів влади.
Було створено земельний комітет.
Почався перерозподіл поміщицької землі.
Майно та землі поміщицьких господарств, зокрема пов'язаних із родом Браницьких, переходили під контроль селянських та революційних органів.
34. 1918 рік
Протягом 1918 року влада в Медвині змінювалася.
Послідовно діяли:
німецька окупаційна адміністрація;
Українська Держава Павла Скоропадського;
після падіння Гетьманату — Директорія УНР.
Населення брало участь у боротьбі за землю та місцеве самоврядування.
35. Медвинська республіка 1919 року
1919 рік
У Медвині та навколишніх селах виник осередок селянського самоврядування, відомий як Медвинська республіка.
Її виникнення було пов'язане з опором більшовицькій політиці та спробами селян зберегти контроль над місцевою територією.
Учасниками були переважно місцеві селяни.
Протягом 1919 року влада в регіоні неодноразово змінювалася.
36. Денікінська окупація
1919 — початок 1920 року
У другій половині 1919 року Медвин перебував під контролем військ Добровольчої армії генерала Антона Денікіна.
Після відступу денікінських військ територію знову зайняли більшовицькі сили.
37. Медвинське повстання 1920 року
20 серпня 1920 року
У Медвині почалося масштабне антибільшовицьке селянське повстання.
Повстанці створили власні органи управління, організували військові підрозділи та встановили контроль над частиною навколишньої території.
Учасниками були переважно місцеві селяни.
Проти повстання були спрямовані частини Червоної армії.
38. Придушення Медвинської республіки
осінь 1920 року
Повстання було придушене регулярними радянськими військами.
13 жовтня 1920 року відбулася каральна акція.
За історичними матеріалами медвинського повстанського руху, було страчено близько 80 чоловіків.
Після придушення повстання більшовицька влада встановила контроль над Медвином.
39. 1920-ті роки
Медвин увійшов до складу Української Соціалістичної Радянської Республіки.
Формувалися радянські органи влади.
Проводилися:
земельні перетворення;
кооперація;
створення колективних господарств;
ліквідація приватних поміщицьких господарств.
У 1923 році Медвин став адміністративним центром району.
40. Колективізація
1929–1933 роки
Почалася примусова колективізація.
Селян позбавляли можливості самостійно розпоряджатися значною частиною виробленої сільськогосподарської продукції.
Проводилися:
розкуркулення;
конфіскації майна;
примусові хлібозаготівлі;
репресії проти селян.
41. «Чорна дошка»
1931 рік
Медвин був занесений на «чорну дошку» через невиконання планів хлібозаготівель.
Застосування такого режиму передбачало посилення адміністративного тиску:
блокування торгівлі;
вилучення продовольства;
обмеження пересування;
посилення контролю за населенням.
42. Голодомор
1932–1933 роки
У Медвині зафіксовані факти голодування населення.
Існує документ від 1 червня 1932 року, адресований ЦК КП(б)У, в якому повідомлялося про голод у Медвині та необхідність продовольчої допомоги.
За даними ЕСУ:
встановлено імена 472 жертв Голодомору;
серед них 82 дитини;
загальні втрати оцінюються приблизно у 14% населення Медвина.
43. Репресії 1937–1938 років
Під час Великого терору в Медвині проводилися арешти та репресії.
Під переслідування потрапляли:
колишні учасники антибільшовицького руху;
селяни;
учителі;
представники місцевої інтелігенції;
релігійні діячі;
інші громадяни, звинувачені радянськими органами у «контрреволюційній діяльності».
44. Медвин у 1939 році
Перепис населення 1939 року зафіксував 7094 мешканці.
Національність
Кількість
Українці
6694
Росіяни
248
Євреї
125
Поляки
6
Інші
21
Разом
7094
Українці становили абсолютну більшість населення.
Єврейська громада на цей час була значно меншою, ніж наприкінці XIX — на початку XX століття.
45. Німецька окупація
27 липня 1941 року
Медвин був окупований військами нацистської Німеччини.
Почався період німецької окупаційної адміністрації.
Населення зазнало:
репресій;
примусових робіт;
реквізицій;
розстрілів;
депортацій на примусові роботи.
46. Знищення єврейського населення
1941 рік
Під час нацистської окупації було знищено значну частину єврейського населення Медвина.
Розстріли євреїв відбувалися в рамках систематичної політики нацистського винищення єврейського населення окупованої України.
Таким чином, багатовікова історія єврейської громади Медвина фактично була перервана Голокостом.
47. Примусовий вивіз населення
1941–1944 роки
Молодих мешканців Медвина примусово вивозили до Німеччини на роботи.
За місцевими історичними матеріалами, 470 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи.
48. Звільнення Медвина
27 січня 1944 року
Медвин був звільнений від нацистської окупації радянськими військами.
Після цього територія знову опинилася у складі Української РСР.
49. Медвин після 1944 року
У післявоєнний період відбувалася відбудова.
Основою місцевої економіки залишалося сільське господарство.
Функціонували:
колективне господарство;
школа;
клуб;
бібліотека;
медичні установи;
торговельна мережа;
підприємства місцевого значення.
Населення поступово відновлювалося після демографічних втрат 1930–1940-х років.
50. Медвин у радянський період
1945–1991 роки
Медвин перебував у складі Української РСР.
Політична влада належала радянським органам та Комуністичній партії.
Основним сектором економіки залишалося сільське господарство.
У другій половині XX століття розвивалися:
освіта;
культура;
медичне обслуговування;
побутова інфраструктура;
автомобільне та автобусне сполучення.
1971 року населення Медвина становило приблизно 6740 осіб.
51. Незалежна Україна
24 серпня 1991 року
Україна проголосила незалежність.
Медвин увійшов до складу незалежної України.
Після адміністративних реформ населений пункт перебував у системі районного та обласного підпорядкування Київської області.
52. Медвинська територіальна громада
2017 рік
Утворена Медвинська об'єднана територіальна громада.
Адміністративним центром громади став Медвин.
Було сформовано систему місцевого самоврядування відповідно до реформи децентралізації.
53. Адміністративна реформа 2020 року
2020 рік
В Україні відбувся новий адміністративно-територіальний поділ.
Медвинська територіальна громада увійшла до складу Білоцерківського району Київської області.
Цей адміністративний статус зберігається нині.
Головна історична послідовність території Медвина:
палеолітичне заселення регіону → трипільці → населення бронзової доби → чорноліська культура → скіфський світ → сармати → черняхівська культура → слов'яни → Київська Русь → Золота Орда → Велике князівство Литовське → Річ Посполита → козацька доба → Російська імперія → революція та УНР → радянська влада → нацистська окупація → УРСР → незалежна Україна → Медвинська територіальна громада.